Конспекти уроків

Урок математики

Тема: Кратне порівняння чисел. (3 клас)

Мета: Вивчити порівняння величин і чисел, опрацювати вправи і задачі на кратне порівняння чисел. Повторення таблиці ділення і множення на 6. Розвивати увагу, пам'ять. Виховувати самостійність, почуття взаємодопомоги.

 

Хід уроку:

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів.

1.     Перевірка домашнього завдання.

№ 217

Знайди значення виразу а • 9, якщо а = 6, а = 3.

Діти зачитують свої відповіді.
№ 218

 Батько  купив  15 кг картоплі в 5 однакових сітках. Син допоміг йому нести 2 сітки. Скільки кілограмів картоплі ніс син?

Один учень зачитує розвязок задачі.

2.     Усні обчислення.

Розв’яжіть приклади і знайдіть кінцеву відповідь.

 

Вчитель зачитує приклади а учні записують відповіді в зошит. Один учень працює біля дошки

        Числа

          Обчислити

        Відповідь

         6  і  6

           добуток

 

         40 і  5

           частку

 

         41 і  12

           різницю

 

         26 і  72

           суму

 

 

Робота з таблицею. (повторення таблиці множення на 6)

Заповнити пропуски:

а

6

 

6

6

 

6

6

6

в

 

6

7

 

4

5

 

9

а*в

36

18

 

12

24

 

6

 

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

На уроці ми закріпимо знання таблиці множення і ділення, а також навчимося розв’язувати задачі нового типу: на кратне порівняння чисел.

ІV. Пояснення нового матеріалу.

Подивіться на дошку і уважно послухайте.

АВ                                                                               АВ = 2 см

КМ                                                                                 КМ = 10 см

Скільки разів відрізок АВ вміститься у відрізку КМ?

Це значить, що відрізок АВ у 5 разів коротший за відрізок КМ, а відрізок КМ у 5 разів довший за відрізок АВ.

Для того, щоб порівняти два числа, знайти, у скільки разів число більше, чи менше другого, треба більше число поділити на менше.

10 : 2 = 5(раз)

V.  Первинне закріплення матеріалу.

1. Практична робота зі смужками

У кожного учня — дві смужки: синя завдовжки 4 см а жовта 12см. Порівняємо дві смужки.

Знайдемо, у скільки разів жовта смужка довша від синьої. Виміряйте довжину кожної смужки і запишіть результати. Як дізнатися, у скільки разів жовта смужка довша від синьої?

Відкладіть синю смужку на жовтій, позначаючи щоразу довжину синьої смужки олівцем. Скільки разів вмістилася синя смужка на жовтій? (3рази). Отже, жовта смужка довша за синю у 3 рази.

Яку треба виконати дію, щоб знайти, у скільки разів число 12 більше, ніж число 4? (дію ділення). Запишіть: 12:4=3.

Якщо жовта смужка у 3 рази довша, то синя у 3 рази коротша, ніж жовта.

Так як же дізнатися у скільки разів одне число менше за друге?

2.     Робота з дошкою.

Подивіться на фігури, зображені на дошці.

                 

У скільки разів у кожному ряду більше зелених фігур, ніж червоних?

3.     Вправи на закріплення (усно).

У скільки разів число 5 менше від кожного з чисел: 10, 30, 35?

У скільки разів число 24 більше від кожного з чисел 8 і 6?

У скільки разів число 4 менше від:  12, 20, 32, 36?

Перше число 18, а друге 6. У скільки разів друге число менше від першого? На скільки одиниць друге число менше від першого?

Фізкультхвилинка

Погляньте, погляньте, яка благодать!

Дивіться: метелики з неба летять!
Квітки повмирали усюди надворі, -
Морозець малює на шибках узори...
Картинкою гарною стане віконце,
Як трошки поблискає золотом сонце.
Погляньте, погляньте, яка благодать:
Метелики з неба летять і летять.

 4 . Самостійна робота № 223

Один учень виконує біля дошки, решта – самостійно.

6 • 5 + 54 : 6        48 - 28 : 4       24 : 6 : 2
       10 : 5 - 30 : 5       (48 - 28) : 4      24 : (6 : 2)

      5. Робота з малюнком.

На дошці ви бачите зайчика і котика. Зайчик важить 6 кг. А котик 2 кг.

                                                          

У скільки разів зайчик важчий за котика? На скільки кілограмів котик легший за зайчика?

Складіть подібну задачу, самостійно замінивши вагу тварин.

Перевірка задач.

     6. Робота над задачею № 225.

Батькові 32 роки, а мати на 4 роки молодша від нього. Скільки років їхньому сину, якщо він у 4 рази молодший від матері?

-         Про що говориться в задачі?

-         Скільки років батьку?

-         Скільки років матері?

-         Що сказано про вік сина?

-         Яке запитання задачі?

Батько – 32р.

Мати - ?, на 4 р. м.

Син - ?, у 4 р. м.

-         Що необхідно знати, щоб дати відповідь на запитання задачі?

-         Знаючи, що батьку 32 роки, а мати на 4 роки молодша, що ми можемо дізнатися? (вік матері). Якою дією?

-         Знаючи, скільки років матері і що, син молодший від неї у 4 рази ми можемо дати відповідь на запитання задачі? Якою дією?

Один учень розв’язує біля дошки, решта – самостійно.

VІ. Підсумок уроку.

-Задачі якого типу навчилися розв’язувати?

-Які види задач закріпили?

-Які приклади розв’язали?

- Так як же дізнатися у скільки разів одне число менше за друге?

-Чи сподобалося на уроці?

VІІ. Домашнє завдання.

№226, № 227, скласти задачу на кратне порівняння чисел.

 

Тема: Одиниці вимірювання маси. (4 клас)

Мета: Ознайомити учнів з одиницями вимірювання маси, вчити правильно їх перетворювати. Повторення одиниць вимірювання довжини. Розвивати увагу, пам'ять, мислення. Виховувати самостійність, любов до уроку математики.

Хід уроку:

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів.

1.     Перевірка домашнього завдання.

№ 267.

Запиши      у метрах: 10 км 80 м; 6 км 55 м;

                   у сантиметрах: 4 м 36 см; 8 м 2 см;

                   у міліметрах: 3 дм 7 см; 3 см 7 мм.

Учні називають свої відповіді.

268.

До овочевого магазину привезли 10 мішків буряків і 5 ящиків цибулі. Загальна маса овочів 780 кг. Маса одного мішка буряків 68 кг. Яка маса цибулі в одному ящику?

Один з учнів зачитує розв’язок задачі.

2.     Опитування учнів.

Розгляньте ряд чисел

7см, 10дм, 15км, 2м, 20кг, 5см.

-         Яке з даних чисел є зайвим? (20кг). Чому? Бо це міра маси, а решта чисел – означають міри довжини.

-         Давайте повторимо, що ми знаємо про міри довжини.

3.     Робота на індивідуальних картках.

Двом учням роздаю картки із завданням, решта – працюють з вчителем.

Вирази в мм:

40 см = _______ мм

31 см 8 мм = _______ мм

5 см 6 мм = _______ мм

2 дм 4 см 6 мм = _______ мм

4 дм 1 см 7 мм = _______ мм

 

Виконай дії:

2 см 18 мм + 38 см 2 мм = _______ см _______ мм

 

4. Усні обчислення.

Знайдіть помилки:

1м = 100 дм

1м = 100000 см

1м = 1000 мм

1 дм = 10 см

1км = 100 м

1см = 100 мм

Розташуй відповіді у порядку зростання і  дізнайся, хто сьогодні завітав до нас на урок. Хто це?

240 : 3 = Л

500 : 10 = С

280 : 4 * 10 = К

 

70 * 7 = Н

620 + 80 : 8 = И

60 * 3 + 7 = О

 

                                                                                  

50

80

187

490

630

700

с

л

о

н

и

к

·       Що можна сказати про ці числа? ( двоцифрові і трицифрові, розташовані у порядку зростання, парні і непарні)

·       Яке число зайве? Чому? (187)

·       Назвіть попереднє і наступне числа.

Каліграфічна хвилинка (запис числа 187)

ІІІ.      Мотивація пізнавальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

Слоник завітав до нас на урок, тому що дуже хоче дізнатися яка в нього вага. Але він не вміє розрізняти міри маси і правильно визначати вагу. Допоможемо йому. Адже сьогодні тема нашого уроку – «Одиниці вимірювання маси».

ІV.         Пояснення нового матеріалу.

Д   Давайте  пригадаємо які ви знаєте міри маси. (кг, г)

       Але для вимірювання маси великих вантажів незручно користуватися грамом і кілограмом, тому існують більші одиниці             вимірювання маси. (Демонстрація таблиці одиниці вимірювання маси).

–        1т=1000кг

–       1т=10ц

–       1ц=100кг

–       1кг=1000г

Давайте розглянемо задачу:

             Продавець поставив на терези банку з медом. Терези показали масу 1 кг. Яка маса меду, якщо маса банки 300 г?

- Яка масса банки з медом?

- Яка масса банки?

- Як ми можемо дізнатися масу меду? (відняти від маси банки з медом масу банки)

- Чи можемо ми це зробити? (Ні, бо маса банки з медом виражена в кг, а маса банки в г)

- Як правильно перетворити кг в г? (1кг=1000г)

- Отже, яка відповідь до задачі? (1000-300=700г)

           V. Первинне закріплення вивченого.

1.     Гра «Чарівна квітка»

              Для вирішення номера  272  пропонується квітка, на пелюстках якої написані завдання з підручника. Діти відривають                 пелюстки і вирішують кожен свій приклад на дошці. 

            Напиши у кілограмах: 3 т 80 кг; 20 000 г;

               у грамах: 7 кг; 12 кг 60 г;

               у центнерах: 3 т 6 ц; 3800 кг

2.     Робота з підручником.

            Робота над задачею № 275

          У двох цистернах було 5000 л води. Коли з однієї цистерни взяли 1000 л води, то в обох цистернах води стало порівну.                        Скільки літрів води було в кожній цистерні спочатку?

- Про що говориться в задачі?

- Скільки води було у двох цистернах?

- Що сказано про те, скільки взяли води з однієї цистерни?

- Скільки стало води в обох цистернах?

- Яке запитання задачі?

Запишемо умову задачі:

 

Було

Взяли

Залишилось

І цистерна

?   5000л

?

1000л

порівну

ІІ цистерна

 

 1). 5000 - 1000=4000(л)- залиш. у 2 цистернах.

 2). 4000:2=2000(л) - стало у кожній цистерні.

 3). 2000+1000=3000(л) - було у I цистерніспочатку.

 4). 3000 - 1000=2000(л) - було у II цистерні.

                      Логічні задачі:

-         Більше за грам, але менша за ц (кг)

-         Більша 1 кг, але менша 1 т (ц)

-         Що важче 1 кг цукру  чи 1 кг вати?

-         Йшли пустелею два верблюди. Один ніс мішок - 5 пудів солі, а другий - 5 пудів вати. Було дуже жарко. Вони втомилися і, побачивши річку, разом з мішками полізли у воду. В одного з них  вантаж став легшим, а в другого – важчим. Чому?

Фізкультхвилинка

Ведмежата в лісі жили,
Головою вертіли.
Ось так, ось так – головою вертіли.
Ведмежата мед шукали,
Дружно дерево гойдали,
Ось так, ось так - дружно дерево гойдали.
Вперевалочку ходили
Та із річки воду пили.
Ось так, ось так – та із річки воду пили.
Ну, а потім танцювали,
Вище лапи піднімали.
Ось так, ось так – вище лапи піднімали.

   3. Виконання завдання по варіантам № 276.

               І варіант – перший рядок, ІІ варіант – другий рядок.

32 000 * 10 : 100

4 * 13

43 * 14 - 549 : 9

(340 + 600) : 10

57 : 3

42 * 13 + 78 : 13

4. Робота з малюнками.

Скажіть хто важчий?

6000 г                                         350 кг                          8 ц                       пів т

5. Самостійна робота.

             Розв’язування задачі № 277.

              Маса 15 л гасу 12 кг 300 г. Яка маса 60 л гасу?

-         Про що говориться в задачі?

-         Яка маса 15 л гасу?

-         Що необхідно дізнатися?

15л гасу – 12кг 300г

60л гасу -? г

-         Що необхідно знати, щоб дати відповідь на запитання задачі? (масу 1 літра гасу)

-         Чи можемо ми дізнатися масу 1 л гасу? Якою дією?

Не забудьте перетворити кг в г.

Учні самостійно розв’язують задачу. В кінці – перевірка.

           VІ. Підсумок уроку.

Врівноважте терези:

    

Отже давайте дізнаємося масу слоника, він знає що важчий за бегемота на 2000 кг. А маса бегемота 

-                     Які одиниці вимірювання маси ви запам’ятали?

-                     Що більше 1 кг, 1 г, 1т, 1 ц?

            VІІ. Домашнє завдання.

               Вправа 278, задача 279.(Записати на дошці)

                                                                                              

                     Урок читання

Тема: «Як м’ячик став їжачком» (В. Артамонова «Їжачок – реп’яшок») – 2 клас

Мета: Вчити учнів аналізувати твір, визначати головну думку, вчити поділяти текст на частини, переказувати. Удосконалювати навичку читання. Розвивати логічне мислення, мовлення, творчі здібності, пам'ять. Поповнювати словниковий запас. Сприяти вихованню любові до тварин.

Обладнання: картки, ілюстрації, портрет автора.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

 I.                  Організаційний момент

  II.              Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

Щоб дізнатися про кого ми сьогодні будемо читати оповідання давайте відгадаємо загадку:

В ліс ми з друзями пішли,
Диво дивне там знайшли.
Як клубочок, ця тваринка,
Вся в колючках в неї спинка.
Хай собі затямить всяк,
Зветься дивний звір…
(Їжак)

Молодці. Отже, сьогодні на уроці ми будемо читати оповідання В. Артамонової «Їжачок – реп’яшок»

- Чому їжачка називають «реп’яшком»?

- Як ви розумієте слово реп’ях?

- Навіщо їжаку потрібні голочки? (Міцні колючі голки, якими вкрита спина їжака, надійно захищають його від ворогів. У випадку небезпеки він швидко згортається у колючий м’ячик з 6-8 тисяч голочок.)

III.              Первинне сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

  1. Бесіда про автора.

Є люди, від яких віє надзвичайною життєвою енергією, — поруч із ними відчуваєш красу життя. Саме до таких належить член Національної спілки письменників Віра Артамонова. Життєвий шлях Віри Климівни, як багатьох людей покоління 1930-х років, був наповнений нелегким дитинством, складною юністю, у яку увірвалася війна...

Народилася письменниця 31 серпня 1925 року м. Лебедині Сумської області в родині службовця. Під час Вітчизняної війни навчалася в медичному інституті та працювала в госпіталі. Віра Климівна — учасник Великої Вітчизняної війни, старший лейтенант медичної служби, нагороджена п'ятьма медалями.

Після війни Віра Артамонова працювала медсестрою,

Письменницьку діяльність розпочала в 1961 році, друкувалась у республіканських газетах та журналах. Окремими виданнями вийшли збірки поезій: «Суцвіття», «Травневий дощ», «Так велить весна», «Непочата вода», «Просто осінь», «Скликаю спогади на віче», «Лицарі і мадонни», «Вітрами знедолена скрипка», «Коли на серці цвіт», оповідання та вірші для дітей: «Колючий м’ячик», «Малий», «Паперовий змій», «Осінь», «Сонечко говорило правду».

  1. Словниково-лексична робота.

Штахети – дерев’яна загорожа.

Гумовий – резиновий.

Малинник - там, де росте малина.

Мугикаючи -  наспівуючи.

Одпасував - відбив.

Проґавити - пропустити кого-небудь, упустити щось, відволікаючись, через неуважність.

3.      Постановка проблемного запитання.

Зараз я вам прочитаю казку, а ви слухайте уважно і після дасте мені відповіді на такі запитання:

- На кого перетворився м’ячик ?

4.      Читання оповідання вчителем.

5.      З’ясування проблемного запитання.

-         На кого перетворився м’ячик ?

-         Чи дружать між собою братики?

-         Як Володя „перетворив” м’яча в їжака?

-         Що брати вирішили зробити з їжачком?

IV . Осмислення знань, умінь і навичок учнів.

1.        Повторне читання твору учнями.

Перед тим як читати це оповідання давайте потренуємося у правильному читанні деяких складних слів, які є в тексті. Зверніть увагу на наголос.(слова на дошці).

ніхто                       м’яч                                     став

вище                       ясена                                    одбив

справжній              гукнув                                  зарості

показували            малинник                             проґавив

повіриш                 повертаючись                     перетворився 

- Прочитайте уважно і скажіть чому Володя сказав, що м’ячик перетворився на їжачка?

2.      Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

 - В яку гру грали хлопці?

 - Чому Володі довелося іти в малинник ?

 - Який був малинник?

 - Кого Володя побачив у кущах?

 - Що зробив з м’ячем  хлопчик?

 - Як відреагував Сергійко, коли побачив їжачка?

 - Чи вмів Володя бачити навколо себе казковий світ? Доведіть словами тексту.

 - Чи повірив Сергійко у чарівне перетворення м’ячика на їжачка?

 - Що запропонував Сергійко братові?

 - Який віршик проказував Володя?

Фізкультхвилинка

V. Систематизація і узагальнення знань, умінь і навичок учнів.

1. Поділ оповідання  на частини.

Давайте знайдемо в цьому оповіданні зачин, основну частину і кінцівку.

2. Переказ твору.

А тепер давайте спробуємо переказати це оповідання.

3.      Гра «Хто уважніший?»

На партах у кожного з вас є червона і зелена картка. Якщо речення, яке я вам зачитаю буде правильним (буде відповідати  тексту оповідання) то ви піднімаєте зелену картку, а якщо хибне – червону.

§         Володя та Сергійко грали у піжмурки. (Ч)

§         Володя пішов у малинник і побачив, що там, де повинен був упасти м'яч, колючий їжачок клубочком скрутився. (З)

§         Володя забрав їжачка з собою щоб показати Сергійку. (Ч)

§         Володя запевняв Сергійка, що м'яч на їжачка перетворився, як у тій казці, що мама розповідала. (Ч)

§         Сергійко спробував знайти м’яч у малиннику, але марно. (З)

§         Сергійко попросив брата принести для цьому колючому м’ячику в блюдечку молока. (З)

§         Зрадівши, що братик повірив, Володя, щось мугикаючи, поспішив розповісти про цю подію батькам. (Ч)

4. Робота над ілюстраціями.

·          Що ви бачите на цьому зображенні?

·          До якої частини казки належить ця ілюстрація?

·  Знайдіть речення в тексті які б відповідали ілюстраціям.

V І. Підсумок уроку.

1.                                 Підсумкова бесіда.

  —  Діти, чи сподобалося вам це оповідання?

— Хто з братів вмів бачити чудеса?

— Чи навчив Володя Сергійка бачити казку в навколишньому світі?

2.                                 Повідомлення домашнього завдання.

3.                                 Оцінювання.

                                                                                                                                                                                                          

Урок української мови

Клас: 2

Тема: Закріплення знань про слова – назви предметів. Удосконалення тексту.

Мета: Систематизувати і узагальнити знання учнів з теми «Слова, які означають назви предметів». Удосконалювати вміння розпізнавати їх серед інших слів, будувати з ними речення; систематизувати уміння розрізняти назви істот і неістот. Розвивати вміння працювати з текстом. Формувати орфографічну навичку письма. Розвивати усне і писемне мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, творчі здібності учнів. Сприяти вихованню любові до природи.

Тип уроку: систематизація та узагальнення.

Обладнання: зразок каліграфічної хвилинки, ілюстрації, дидактичні ігри.

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів.

  1. Евристична бесіда.

- Над якою групою слів ви працювали на попередніх уроках?

- А як називаються слова, які означають назву предмета?

- Чому ці слова мають саме таку назву?

- На яке запитання відповідають назви людей і тварин? А назви інших предметів?

- Наведіть приклади слів, які означають один предмет, багато предметів.

  1. Каліграфічна хвилинка.

Вв вв ве во ву

Ведмеді вулика знайшли,

Вовки під деревом лягли.

-         Назвіть у реченні слова, назви предметів. Слово ведмеді означає один чи декілька предметів, а вовки?

  1. Розподільчий диктант.

Розподіліть слова, які я вам зачитаю на дві колонки. В першій колонці – слова, які означають один предмет. В другій – багато предметів.

Яблуко, дерева, олівець, качка, огірки, книжка, листочки, хмара, зірки.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

Діти, я сьогодні йшла до вас на урок і зустріла по дорозі їжачка. Він був дуже засмучений, адже не знав як потрібно правильно ставити запитання до предметів. Давайте допоможемо йому. Нехай їжачок разом з нами буде виконувати на уроці всі вправи і навчиться цього. А ви йому будете допомагати.

Сьогодні ми узагальнимо всі набуті знання про слова — назви предметів: пригадаємо, на які питання вони відповідають, як змінюються. Також будемо вчитися працювати з текстом.

ІV. Систематизація та узагальнення знань, умінь, навичок учнів.

1.      Робота з підручником.

Вправа 206.

Прочитайте віршик і замість крапок вставте пропущені слова - відповіді на запитання.

Хто ти?

Для мами і тата - …..

Для дідуся і бабусі -….

Для вчительки - ….

В автобусі - …..

У бібліотеці - …

У магазині - ….


Запишіть цей вірш у зошит і підкресліть вставлені слова. На які запитання вони відповідають? Що вони означають?

2.      Робота з дошкою.

Розгляньте малюнки. Назвіть зображені на них предмети. Які із них є істотами? (відповідають на запитання хто?) які є неістотами? (запитання що?). Поділіть їх на дві колонки:

   Хто?                                                                        Що?

------------                                                                   ----------

На дошці зображення зайця, парти, дерева, горобця, дівчинки, квітки, велосипедиста, глечика.

Складіть усно два речення: перше речення із словом, яке відповідає на питання ХТО?, друге речення – ЩО?.

  1. Робота над вправою.

Вправа 208.

- Прочитай текст. Знайди у ньому недоліки і виправ їх.

         Прийшла зима. Випав перший сніг. Діти вибігли на вулицю. Діти катаються на санчатах. Діти катаються на лижах. Веселиться дітвора.

- Про що розповідається в тексті?

- Яка пора року настала?

- Що роблять діти взимку?

- Чи помітили ви в тексті слова, які повторюються? Замініть окремі з них і запишіть удосконалений текст.

- На що вказує знак оклику в кінці останнього речення?

4. Дидактична гра.

Гра «Я — тобі, ти — мені» — Я вам буду давати слова, а ви мені — повертати питання, на які вони відповідають.

        Сонце, читач, вулиця, вогонь, шахтар, дощ, кінь, дерево, бібліотека, хмара, доброта, бібліотекар, хлібороб, каша, літо, серце, пташка, місяць, урок, лось, сорока, пенал, сцена. — А що спільного у цих слів?

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Хмарка сонечко закрила, закрити обличчя руками

Слізки срібнії зронила.

Ми ті слізки пошукаєм, присідання

У травичці позбираєм.

Пострибаєм, як зайчата, стрибки

Політаєм, як пташата, помахи руками, як крилами

Потанцюємо ще трішки, танцювальні рухи

Щоб спочили ручки, ніжки.

Всі веселі? От чудово!

А тепер до праці знову.

5. Робота з текстом.

Діти, послухайте уважно текст.

Два метелики

        Над зеленим полем летіли два метелики. Один білий, а другий червоний. Зустрілися, сіли на зеленому листочку та й хваляться. Білий метелик говорить:

- Мої крильця найкращі, бо я схожий на білу хмаринку.

А червоний метелик і собі хвалиться:

- Ні, мої крильця красивіші, бо я схожий на сонце.

Зайшло сонце, настала ніч. Обидва метелики посіріли.

- Про що розповідається в тексті?

- Чому вчить нас ця розповідь?

- Хто може переказати цей текст?

         Послухайте його іще раз. Коли я буду читати вам потрібно виписати слова, які є назвами предметів і відповідають на питання хто? і що?

6. Дидактична гра « Піймай назви предметів, які відповідають на питання що?»

Якщо ви почуєте назви предметів, які відповідають на питання що?, плесніть в долоні.

Стілець, корова, пиріг, собака, хлопчик, чашка, лікарня, тарілка, хліб, футболіст, літак, селянин, мурашка.

7. Дидактична гра

          На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і сказати на яке питання воно відповідає..
Слова: акваріум, заєць, верблюд, лікар, театр, вогнище, риба, сонце.
1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум). 2. Тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд). 3. Той, хто працює в лікарні. (Лікар) 4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр). 5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище). 6. Живе  у воді, має хвіст і плавники. (Риба) 7. Жовтого кольору, кожного ранку встає і зігріває нас теплом. (Сонце) 8. Маленька тварина влітку сірого, а взимку білого кольору. (Заєць)

  1. Самостійна робота:

Випишіть іменники за групами:

Люди:

Тварини:

Рослини:

       Довідка: космонавт, метелик, пшениця, лікар, учениця, кукурудза, бджола, ведмідь, черешня, яблуко, дятел, фіалка, снігур, шахтар, береза, фермер, заєць.

 

V. Підсумок уроку.

1.Бесіда:

 —   За якими ознаками можна впізнати у мовленні слова — назви предметів?

—   Наведіть приклади слів — назв предметів, що відповідають на пи­тання що? (хто ?)

— У чому полягає різниця між ними?

—                              Змініть підібрані вами слова так, щоб вони позначали багато предметів.

2.Повідомлення д/з.